Спроба руху

Процес творення мистецтва не відбувається у часі та просторі, а формує власний часопростір. Імітація руху у даній скульптурній композиції є частиною кінетизму та відображає прагнення автора творчо прямувати уперед подібно до природних структур. За О. Архипенком, усі форми є тимчасовими аспектами вічної космічної енергії, яка утворює атоми і змушує їх рухатися з одного матеріалу до іншого, а свідомість митця залучена у цей процес.